и ослабить петлю не вправе.
"Охраняет" покой народа
демократия в балаклаве.
Автоматы теперь-законы,
а кто против - враги народа.
И несутся вокруг проклены
на нацистскую ту свободу.
Що ж ви робите, звірі люті,
запроданці свого народу?
Чому ж вами зовсiм забуті
всі закони людського роду?
Що ж ви неньку свою згубили,
"патріоти" її прокляті?
Ви ж самі Україну вбили!
Он, на свастиці розіп*ята!
Продалися, як ті іуди,
щоб лизати зади в Європі.
І клянуть вас і Бог, і люди.
Та пропасти б вам всім в потопі!
Де ж бо ваші вожді з майдану,
ті, хто дужче за всіх ревіли?
Що ж дали вам? Шинельку драну?
Невідомих бійців могили?
Ви за що воювали, люди?
І кого ви ішли стріляти?
Вам повік Донбас не забуде,
не простить Україна-мати!
Що ж ви товпитесь, як худоба,
що бездумно реве і скаче?
Все сьогодні вам до вподоби?
І душа ні за чим не плаче?
Не пече вам попіл Одеси?
Діточки, яким жити й жити...
Буде воля твоя і воскресе...
Не воскреснуть. Бо вами вбиті.
Схаменіться хоча б сьогодні,
перестаньте ревіти "слава"!
ЗахлебнЕтесь в крові народній,
ви, карателі в балаклавах!
Смерть идет по стране незримо,
ухмыляясь - вы все о славе?
Убивает народ родимый
демократия в балаклаве...
Только все - до поры, до часу.
Будет время еще для славы.
Вам не будет, нацисты, спасу!
Месть придет к вам без балаклавы!
Journal information